Мобілізація / фото ілюстроване sud.ua
Наявність третьої групи інвалідності дає чоловікові право не проходити мобілізацію примусово.
Законодавство не встановлює для цього окремих обмежень залежно від групи: відповідна підстава поширюється на людей з інвалідністю I, II та III груп. Однак важливо, щоб статус був належним чином підтверджений, а відомості про відстрочку відображалися у військово-облікових документах.
Питання виникають насамперед тоді, коли інформація про інвалідність відсутня в державних реєстрах або не відображається в застосунку «Резерв+». Через це чоловікові доводиться додатково підтверджувати обставини, які дають йому право на відстрочку.
Стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає, що військовозобов’язаних, яких у встановленому порядку визнали людьми з інвалідністю, не призивають на військову службу під час мобілізації. Норма охоплює всі три групи, тому III група також є законною підставою для відстрочки.
Отже, сама по собі менш виражена, ніж за першої чи другої групи, ступінь обмеження життєдіяльності не позбавляє людину цього права. Визначальним є офіційно встановлений статус, а не побутова оцінка стану здоров’я.
Водночас відстрочка не означає, що чоловік перестає бути військовозобов’язаним або звільняється від усіх вимог військового обліку. Він має виконувати передбачені законом обов’язки, зокрема стежити за актуальністю своїх облікових даних.
Для тих, хто оформлює відстрочку вперше, передбачено кілька способів подання інформації. Якщо відповідна послуга доступна для конкретної категорії, запит можна надіслати через застосунок «Резерв+». Інший варіант – звернутися до Центру надання адміністративних послуг.
Підставу для відстрочки підтверджують документами про інвалідність. Залежно від ситуації це може бути відповідне посвідчення, пенсійне посвідчення із зазначенням групи або інший передбачений порядком документ. Також використовуються відомості з державних інформаційних систем.
Після опрацювання звернення інформація про відстрочку має відобразитися в електронному військово-обліковому документі. Саме його актуальний статус варто перевіряти перед тим, як виникне потреба підтверджувати своє право на відстрочку.
Важлива деталь: з 1 листопада 2025 року заяви на оформлення відстрочки приймають через «Резерв+» або ЦНАП. Територіальні центри комплектування безпосередньо такі документи від громадян більше не приймають.
Твердження, що кожен чоловік із III групою інвалідності мусить переоформлювати відстрочку через 6 або 12 місяців, не відповідає загальному порядку. Строк залежить від підстави, на якій її надали, та від того, чи залишається вона чинною.
Для людей з інвалідністю передбачено автоматичне продовження відстрочки. Система перевіряє інформацію через державні реєстри. Якщо дані підтверджують право людини на відстрочку, повторно подавати заяву та збирати той самий пакет документів не потрібно.
Про результат перевірки повідомляє «Резерв+». Після сповіщення варто оновити електронний військово-обліковий документ і подивитися, чи змінився зазначений у ньому строк дії відстрочки.
Якщо автоматичне продовження не відбулося, це ще не означає втрату права на відстрочку. Причиною можуть бути помилки в персональних даних, відсутність інформації про інвалідність у відповідному реєстрі або інші технічні розбіжності. У такому разі потрібно перевірити відомості та, якщо необхідно, звернутися до ЦНАП із документами для підтвердження підстави.
Право на відстрочку не скасовує обов’язків, пов’язаних із військовим обліком. Тому сам факт встановлення III групи інвалідності не означає, що чоловік більше ніколи не отримуватиме повідомлень від ТЦК та СП.
Зокрема, виклик може стосуватися уточнення військово-облікових відомостей. Таку ситуацію не слід автоматично сприймати як рішення про мобілізацію. Важливо з’ясувати мету виклику, перевірити власний статус і мати можливість підтвердити підставу для відстрочки.
Якщо інвалідність уже встановлена, але відомості про неї не відображаються в електронному документі, краще не відкладати виправлення інформації. Наявність медичних документів та актуального запису в державному реєстрі допоможе уникнути непорозумінь під час перевірки.
Чоловіки з III групою інвалідності мають право перетинати державний кордон України за умови пред’явлення документів, які підтверджують відповідний статус. Правила не обмежують таку можливість лише першою або другою групою.
Для підтвердження інвалідності можуть використовуватися посвідчення, пенсійний документ із зазначенням групи та причини інвалідності або інші документи, передбачені правилами перетинання державного кордону.
Перед поїздкою потрібно перевірити, чи є документ чинним, чи правильно в ньому зазначені персональні дані та чи відповідає він установленим вимогам. Самого усного повідомлення про наявність інвалідності для проходження прикордонного контролю недостатньо.
Також слід враховувати, що право на виїзд визначається не лише загальними нормами про інвалідність, а й правилами перетину кордону та документами, які людина може пред’явити під час перевірки.