Чорна п’ятниця / фото ілюстроване blik
Українські магазини готуються до головного осіннього розпродажу в умовах, коли торгівля стикається з новими проблемами.
Через російські удари по складських комплексах частина товарних запасів втрачена, логістичні маршрути доводиться перебудовувати, а витрати на зберігання продукції зростають. Тому Чорна п’ятниця 2026 року не скасовується, проте покупцям варто бути готовими до змін у виборі товарів і розмірі реальної економії.
Ритейлери й надалі планують масштабні рекламні кампанії, однак можливість запропонувати знижку тепер значною мірою залежить від того, чи є потрібна модель у наявності. Про ситуацію на ринку свідчать дані торговельних мереж та Асоціації ритейлерів України.
Цього року Чорна п’ятниця припадає на 27 листопада. Водночас покупцям не обов’язково чекати саме цієї дати, адже великі торговельні мережі зазвичай запускають акції раніше та продовжують їх до початку грудня.
Наприклад, COMFY планує проводити розпродаж із 24 листопада до 1 грудня. Rozetka вже повідомляє про спеціальні пропозиції зі знижками до 70% у деяких товарних категоріях.
Проте тривалість рекламної кампанії не означає, що всі товари будуть доступні протягом усього періоду. Якщо запаси певної моделі швидко закінчаться, магазин може достроково припинити акцію на неї або запропонувати покупцям альтернативу.
У торговельних мережах змушені пристосовуватися до безпекових загроз і нестабільного постачання. Зокрема, у «Фокстроті» цього року змінили графік підготовки до пікового сезону.
Генеральний директор компанії Юрій Поліщук розповів, що внутрішній старт високого сезону перенесли з жовтня на 1 листопада. Через це в ритейлера залишається менше часу, щоб поповнити запаси, підготувати торговельні точки та організувати доставку товарів на період підвищеного попиту.
Попри труднощі, Чорна п’ятниця залишається одним із найважливіших періодів для продажів. За словами Поліщука, під час розпродажу обсяги реалізації у «Фокстроті» можуть зростати у 5–7 разів. На листопад і грудень традиційно припадає близько 25% річного виторгу мережі.
У компанії очікують, що цього року сезонний стрибок буде менш вираженим. Водночас наприкінці року магазини, як і раніше, розраховують на значну частину своїх продажів.
Масово відмовлятися від знижок торговельні мережі не збираються. Конкуренція за покупців змушує магазини й надалі пропонувати спеціальні ціни, особливо в період великих розпродажів.
Однак тепер ключовим фактором стає не лише розмір знижки, а й кількість доступної продукції. Через втрату складських запасів і перебої з постачанням деякі позиції можуть бути представлені в обмеженій кількості.
Найбільше це стосується окремих моделей великої побутової техніки. Якщо товару не вистачатиме, акційна пропозиція може діяти лише в певних магазинах або завершитися раніше запланованого терміну.
Тож покупцям, які шукають конкретну модель холодильника, пральної машини чи іншої техніки, варто перевіряти наявність товару заздалегідь. Сам факт участі бренду в розпродажі ще не гарантує, що потрібна позиція буде доступною за акційною ціною.
Окремим напрямом залишається обладнання, яке допомагає українцям переживати перебої з електропостачанням. Попит на зарядні станції та інші пристрої для енергонезалежності суттєво зріс.
За даними «Фокстроту», протягом останніх п’яти тижнів продажі таких товарів у кількісному вимірі збільшилися у 3,2 раза, а в грошовому еквіваленті майже вп’ятеро порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Компанія почала готуватися до такого попиту ще в липні. Однак навіть завчасне планування не усуває ризику дефіциту. Під час масових відключень українці можуть швидко розкуповувати продукцію, доступну як на внутрішніх складах, так і в європейських постачальників.
Коли найближчі запаси вичерпуються, доводиться замовляти нові партії безпосередньо з Китаю. Така доставка може тривати до двох місяців, тому швидко відновити асортимент не завжди вдається.
Однією з найсерйозніших проблем для ритейлу стали руйнування складської нерухомості. За оцінками учасників ринку, від початку повномасштабного вторгнення Україна втратила близько 2,1 млн кв. м сучасних складських площ класів A і B.
Особливо значних втрат зазнав Київський регіон. Там знищено приблизно 1,5 млн кв. м складських приміщень, причому близько 900 тис. кв. м припадає лише на 2026 рік.
Руйнування таких об’єктів впливає не тільки на зберігання товарів. Великі розподільчі центри забезпечують обробку замовлень, комплектацію покупок і відправлення продукції до магазинів та безпосередньо клієнтам. Після їхньої втрати компаніям доводиться шукати нові приміщення й перебудовувати логістику.
Показовим прикладом стало знищення розподільчого центру Rozetka у Броварах. До руйнування він обробляв понад 100 тис. замовлень щодня. Після втрати об’єкта компанія вирішила зменшувати частку продажів власних товарів і активніше розвивати маркетплейс, де продукцію зберігають різні продавці.
Замість концентрації великих обсягів продукції в одному місці ритейлери переходять до розподіленої системи зберігання. Такий підхід має зменшити залежність бізнесу від одного логістичного об’єкта.
Rozetka посилює напрям маркетплейсу, у межах якого товари можуть перебувати на складах різних продавців. Це змінює організацію торгівлі та розподіл відповідальності за наявність продукції.
«Алло» також розосереджує запаси. Компанія використовує додаткові складські приміщення, створює більші товарні резерви та зберігає частину продукції безпосередньо в магазинах.
Однак така модель потребує додаткових витрат. Підприємствам доводиться оплачувати оренду кількох приміщень, організовувати переміщення товарів між ними й підтримувати запаси в різних точках. У результаті стійкість логістики може зростати, але обслуговування системи стає дорожчим.
Перебудова складської інфраструктури вже впливає на витрати торговельних мереж. За оцінками консультантів ринку, з початку року оренда складських площ подорожчала на 20–30%. Інші оцінки вказують на зростання вартості якісної складської нерухомості приблизно на 12–13% лише за останні місяці.
Дорожче обходиться й транспортування продукції. Для окремих учасників ринку логістичні витрати вже зросли в 1,5–2 рази. Це створює додатковий тиск на закупівельні ціни та кінцеву вартість товарів.
У сегменті великої побутової техніки закупівельні ціни можуть підвищитися приблизно на 7–11% через дорожчу логістику та воєнні ризики.
Електроніка також дорожчає з інших причин. На її вартість впливають валютні коливання, дефіцит окремих компонентів на світовому ринку та ціни нових партій продукції. Наприклад, в окремих сегментах ноутбуки від початку року подорожчали приблизно на 22–40%.
Через це навіть значний дисконт під час Чорної п’ятниці не обов’язково зробить покупку дешевшою, ніж торік. Якщо початкова ціна товару зросла, знижка може лише частково компенсувати подорожчання.