Із 1 січня частина українців може втратити бронювання від мобілізації: у чому причина
Із початку 2026 року окремі категорії військовозобов’язаних ризикують втратити бронювання від мобілізації. Передусім це стосується працівників приватних підприємств, які мають статус критично важливих, але не відповідатимуть оновленим вимогам щодо рівня оплати праці.
Уряд поступово переглядає підходи до бронювання: змінюються критерії критичності підприємств, посилюються вимоги до обґрунтування незамінності працівників, а також коригуються зарплатні пороги та допустима частка заброньованих у штаті. У результаті частина працівників, які нині мають відстрочку, може її втратити після перегляду списків у 2026 році.
Якими нормами регулюється бронювання
Процедура бронювання у 2025 та 2026 роках базується на статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядку, затвердженому постановою Кабміну №76. Протягом 2024–2025 років цей документ неодноразово коригували.
Останні урядові рішення уточнили ліміти бронювання, порядок подання документів через електронні сервіси, зокрема «Дію», а також закріпили вимогу бронювати лише тих працівників, які фактично перебувають на військовому обліку. Окремий закон, ухвалений у грудні 2025 року, дозволив оборонним підприємствам тимчасово бронювати осіб із проблемами військового обліку, але лише на строк до 45 днів і не частіше одного разу на рік.
Які правила діють у 2025 році
У 2025 році роботодавці працюють за оновленими правилами. Для більшості підприємств встановлено граничний показник бронювання — не більше 50% військовозобов’язаних працівників. Водночас окремі категорії персоналу можуть не враховуватися в цьому ліміті.
Для приватного сектору ключовим залишається зарплатний критерій: середня зарплата по підприємству та офіційна зарплата кожного заброньованого працівника мають становити не менше 20 тисяч гривень. Для державних і комунальних установ ці вимоги є менш жорсткими.
Процес бронювання дедалі більше переводять в електронний формат. Подання списків здійснюється онлайн, без необхідності особистого відвідування ТЦК, за умови правильно оформленого військового обліку. Бронювання надають строком до шести місяців із можливістю продовження, але лише за збереження всіх підстав.
Що зміниться з 1 січня 2026 року
Із початком 2026 року планується підвищення зарплатного порогу для приватного бізнесу. Очікується, що мінімальна необхідна зарплата для бронювання зросте приблизно до 21,6 тисячі гривень як для середнього показника по підприємству, так і для кожного окремого працівника.
Таким чином держава прагне усунути практику формального бронювання працівників із мінімальною офіційною оплатою праці та стимулювати вихід бізнесу з тіні. Для державного сектору суттєвих змін у цьому аспекті не прогнозують.
Окрім цього, зросте увага до реальної критичності працівника. Роботодавців дедалі частіше зобов’язують доводити, що конкретний фахівець є справді незамінним для виконання мобілізаційних або інфраструктурних завдань. Формальні посади без чіткого обґрунтування ризикують не пройти погодження.
Хто перебуває у зоні ризику
Насамперед ідеться про працівників приватних критично важливих підприємств, чия офіційна зарплата не досягне нового порогу. Якщо роботодавець не підвищить рівень оплати, бронювання можуть не продовжити після завершення строку дії.
Також під загрозою працівники, чию роль визнають замінною або недостатньо важливою для функціонування підприємства. Окрема категорія — особи з неупорядкованим військовим обліком: для них можливе лише короткострокове бронювання на оборонних підприємствах.
Державні підприємства залишаються менш уразливими, оскільки для них зарплатний показник не є визначальним. Проте і вони мають підтверджувати реальну критичність посад. Найбільший ризик втрати броні у 2026 році прогнозують для малого та середнього приватного бізнесу.
